Ознаки та симптоми стресового перелому
Наші кістки та м’язи – це справжні солдати, які підтримують наше тіло, захищають наші органи та витримують всілякі навантаження та зловживання. Але час від часу вони не витримують навантаження. Стресові переломи – одна з таких травм кісток. Коли ви піддаєте частину свого тіла постійному навантаженню, м’язи в цій ділянці зношуються і не в змозі поглинути удар. Коли вони напружуються, ці м’язи передають удар на кістку, яка тріскається або забивається, викликаючи стресовий перелом.
Стресові переломи поширені у спорті, особливо серед легкоатлетів, танцюристів, гімнастів, баскетболістів і тенісистів. Окрім спортсменів, переломи від стресу можуть виникати у тих, хто страждає на дефіцит харчування або має слабкі кістки.
Стресові переломи частіше трапляються в нижніх кінцівках
Понад 50 відсотків переломів від стресу трапляються в нижніх кінцівках. Вони найчастіше трапляються в кістках стопи (плеснових кістках), а також у пальцях ніг, п’яті, гомілковостопному суглобі, великогомілковій кістці та стегні. Стресові переломи також можуть вражати верхні кінцівки, якщо вони піддаються повторюваному навантаженню. Наприклад, якщо ви граєте в гольф або теніс, ваші руки або ребра можуть бути вразливими, в той час як заняття гімнастикою можуть наражати на ризик переломів хребта. Порівняно з переломами верхньої частини тіла, переломи стегнової кістки, хребта, деяких кісток стопи та колінної чашечки, як правило, є складнішими, з більшою ймовірністю поганого загоєння або повторних переломів.
Біль – основний симптом стресових переломів
Буває важко визначити, коли у вас стресовий перелом, оскільки він не дуже помітний, а дискомфорт або біль спочатку може бути дуже слабким. Однак біль в ушкодженій ділянці є найпоширенішою і домінуючою ознакою перелому від стресу. Існує певна закономірність у тому, як він розвивається і посилюється при переломі від стресу.
Спочатку слабкий біль, який минає після відпочинку
Спочатку ви можете відчувати лише незначний біль, який, як правило, виникає під час фізичної активності, зосередженої на цій ділянці. Наприклад, під час бігу або танцю може відчуватися ниючий біль у стопі. Біль зазвичай повністю зникає, коли ви відпочиваєте.
Біль посилюється з часом і виникає навіть у стані спокою
З часом біль починається трохи раніше щоразу, коли виконується певна активність. Наприклад, якщо ви граєте у футбол і отримали перелом стопи від навантаження, ви можете спочатку відчувати біль під час тренування або наприкінці гри. Під час наступних тренувань біль може початися вже в перші хвилини гри. Ступінь болю з часом погіршуватиметься, і ця ділянка буде боліти навіть тоді, коли ви відпочиваєте.
“Точне визначення” болю і болючості в області перелому
Коли ви доторкнетеся до ураженої частини кістки, ви відчуєте локалізований точковий біль або болючість. Це може бути додатковим до загального болю, який ви відчуваєте, скажімо, у всій стопі.
Якщо у вас стресовий перелом, так і буде:
Біль у ділянці, на яку здійснюється навантаження або фізичні вправи
Біль, який минає після відпочинку і знову з’являється, коли ви відновлюєте активність
біль, який починається трохи раніше щоразу, коли ви навантажуєте частину тіла
Біль, який спочатку є слабким, але з часом посилюється, навіть коли ви відпочиваєте
Біль або болючість при дотику до ділянки
Набряк і почервоніння в деяких випадках
Стресовий перелом не завжди спричиняє набряк. Однак у деяких випадках ви можете помітити невеликий набряк і почервоніння в місці перелому.
Що з цим можна зробити?
Лікування стресового перелому полягає в тому, щоб дати йому достатньо часу для загоєння. Це може зайняти близько 6-8 тижнів. Протягом цього часу вам потрібно буде менше навантажувати перелом і відпочивати. У деяких випадках може бути рекомендовано носіння шини або гіпсу. Холодні пакети та знеболювальні препарати допоможуть вам впоратися з болем.
Вживайте профілактичних заходів, щоб запобігти переломам від стресу
Прості заходи можуть допомогти запобігти перелому від стресу:
Припиніть тренування, якщо відчуваєте біль.
Використовуйте правильні кросівки та інше спортивне спорядження.
Приступаючи до нової фізичної активності, починайте повільно і поступово збільшуйте швидкість і тривалість.
Дотримуйтесь дієти з достатнім вмістом вітаміну Д і кальцію, щоб зберегти кістки міцними.
Чергуйте тренування з низькоінтенсивними вправами, щоб кістки та м’язи отримували достатній відпочинок у перервах між ними.